Сьогодні, 4 травня, в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів, за підсумками скандальної виборчої гонки із російським втручанням, зняттям кандидатів та ростом ультраправих.

Вибори з другої спроби

Це вже друга за кілька місяців спроба обрати президента Румунії. Результати попереднього голосування, 24 листопада минулого року, були скасовані Конституційним судом. Тоді перше місце несподівано посів ультраправий проросійський кандидат Келін Джорджеску.

Проте Конституційний суд Румунії скасував результати виборів, посилаючись на звіт спецслужб. Згідно з ним, у кампанії Джорджеску було зафіксовано порушення – незаконну рекламу та маніпуляції в TikTok для штучного зростання його популярності. Звіт також вказує на російські гібридні атаки, включно з кібератаками та саботажем. Як наслідок цієї кампанії, рейтинг Джорджеску зріс із 6,2% за два тижні перед виборами до 22,94% за результатами виборів.

28 лютого Джорджеску заарештували та відсторонили від повторного першого туру виборів. Проте йому на зміну прийшов інший ультраправий кандидат.

Хто балотується в президенти

За даними агрегатора опитувань EuropeElects.eu, на першому місці у рейтингу ультраправий лідер "Альянсу за єдність румунів" (AUR) Джордже Сімеон із 29%. Він зміг залучити на свою користь голоси прихильників Келіна Джорджеску після його відсторонення. Він дотримується націоналістичних та євроскептичних політичних поглядів, також не приховує симпатій до путіна. Активно виступає за об'єднаня Румунії з Молдовою. Сіміон критикує румунських мейнстримних політиків, звинувачуючи їх в корупції та диктатурі. Він позиціонує себе як захисник "народу" проти "глобалістської еліти" та зовнішнього впливу. Крім того, він висловлював ідею забрати в України Чернівці та Бессарабію, а також був оголошений персоною нон-ґрата в Україні та Молдові.

Друге місце напередодні виборі, з 22% підтримки, ділять Крін Антонеску та Нікушор Дан. Антонеску – "єдиний кандидат" від партій, які формують парламентську коаліцію: Соціал-демократичної, Національної ліберальної та Демократичного союзу угорців Румунії. Дотримується ліберальних та проєвропейських поглядів, виступає за підтримку України. Але проти нього грає невдоволення діями влади серед значної частини населення, яке прагне змін. Також йому бракує яскравої харизми.

Дан йде в президенти як незалежний кандидат, він займає посаду мера Бухареста. Щодо України він заявляв про необхідність продовження підтримки. Дан має імідж політика, який бореться з корупцією та неефективним управлінням. Крім того, вже зараз може продемонструвати історію успіху на посаді мера столиці. Мова йде, зокрема, про модернізацію Бухареста у сферах інфраструктури та прозорості бюджетних витрат. Але у Дана слабкі позиції у сільській місцевості та малих містах.

Крім того, він не має партійної структури, яка могла б мобілізувати виборців на національному рівні. Також Дан уникає популістської риторики, що робить його менш привабливим для протестного електорату, який тяжіє до Сіміона.

Також відчутні відсотки набирають опозиційні кандидати Віктор Понта та Елена Ласконі - 12% та 7%. Шансів на перемогу вони не мають, але голоси цих кандидатів можуть зіграти важливу роль у другому турі виборів.

Чого очікувати в другому турі

Жоден з кандидатів не має достатньої підтримки, аби перемогти одразу в першому турі виборів. Тож з високою ймовірністю до другого туру вийде Сіміон а також Антоненску або Дан. Як свідчать соціологічні моделювання другого туру від агентства MKO, Сіміон програє Антонеску - 33% проти 31% та Дану - 35% проти 31%.

У другому турі більшість виборців заявляють про підтримку будь-якого проєвропейського кандидата, аби не допустити до влади радикала. Однак на ситуацію може вплинути явка. Виборці Сіміона мають високу мотивацію голосувати. Мотив "страху перед радикалом" також стимулюватиме частину поміркованих проєвропейських виборців прийти на дільниці.

Однак, тут можливі нюанси, зважаючи на слабкі сторони Антонеску і Дана. До того ж, неясно наскільки румунські спецслужби змогли нейтралізувати російське втручання у вибори, яке допомогло радикалу під час виборів минулого року.

При написанні матеріалу використовувались соціологічні дані порталу EuropeElects.eu, агенції МКО, публічні заяви румунських політиків.