У Франції вийшла друком книга коміксів "Українські зошити (спогади про радянські часи)". Автор - відомий італійський художник Іґорт - уже розпродав 10 000 примірників цієї книги в Італії. Незабаром збірка ілюстрованих оповідей і споминів українців про недавнє минуле вийде в світ англійською, німецькою та іспанською мовами, повідомляє Бі-Бі-Сі.

За відгуками фахівців та аматорів жанру, Іґорт є одним з найпомітніших італійських художників, які спеціалізуються на коміксах. Він має численні призи, власне видавництво, а також - репутацію автора захопливих мальованих детективів.

Емманюель із паризької книгарні Galérie BD Spirit, що спеціалізується на збірках коміксів, наголошує на масштабах проекту італійського митця: "Іґорт є одним із найпомітніших, якщо не найпомітнішим майстром італійського коміксу за останні 30 років. Він керує найкращим спеціалізованим видавництвом Італії, яке називається CoconinoPress, бере участь у численних міжнародних проектах, коли комікси видаються та потрапляють на ринок водночас багатьма мовами..."

"Українські зошити" - принципово новий для автора жанр. Він сказав, що в його творчому житті вперше так сталося, щоб тема несподівано зацікавила так, що змусила на якийсь час відмовитися від решти творчих планів.

Іґорт каже, що та поїздка докорінно поміняла його плани: "Коли я поїхав до України, то мав спочатку зовсім інший проект. Я цікавився будинком у Ялті, в якому жив Чехов. Але щойно я приїхав до вашої країни, я відчув справжній шок від того, що побачив та почув. Зі мною вперше таке сталося. То було дивно, ніби внутрішній вибух... І я тоді подзвонив своєму видавцеві і сказав, що хочу робити іншу книгу."

Приголомшливою новою інформацією стала для Іґорта тема Голодомору. До приїзду в Україну він ніколи не чув про штучний голод, організований комуністичною владою тодішнього СРСР, що забрав життя мільйонів українців. Іґорт сказав: "Я також маю короткий фільм, на 3 хвилини, де можна побачити справжні обличчя моїх героїв. Один із них, Микола Васильович, просто на вулиці почав плакати. Це приголомшило, цей неймовірний, не висловлений біль".

Упродовж двох років Іґорт облаштувався в Дніпропетровську. Весь цей час він мандрував містами й селами Східної та Південної України. Художник зауважив, що по цих регіонах радянський спосіб мислення та бачення світу і нині визначає життя людей. "Я дивився телевізор і не знаходив європейських та американських каналів. Тоді саме були вибори Обами. Але темі виборів президента США відводили 3 хвилини, натомість про день народження Путіна розповідали 5,5 хвилин. Путіна показували з голим торсом, як він нібито полює на сибірського тигра або роздаровує годинники незаможним росіянам. Цієї риторики ми давно не знаємо. То зовсім інша епоха."

"Українські зошити", за визначенням самого автора, - це історія з маленької літери. Інакше кажучи - це кілька портретних замальовок під спільною палітуркою. Герої твору - звичайні, переважно літні люди, які розповідають про своє життя. Більшість інтерв'ю починалися просто на вулиці.

"Якось побачив на вулиці стареньку. Було мінус 19, а вона зі своєю паличкою на виході з великої крамниці пропонувала людям зважитися на своїх старих терезах. На всіх - по 200 кілограмів одягу, хто ж схоче перевіряти свою вагу? Та бабуся була ніби втіленням безпорадності. Коли вижити - надзвичайно тяжко."

Італійський художник зауважив, що закінчивши роботу над "Українськими зошитами", він краще зрозумів символіку Франца Кафки. На його думку, описаний письменником абсурд "не такий вже й вигаданий". Водночас Іґорт зазначив, що така здатність протистояти труднощам в житті, яку він побачив в Україні, "навряд чи існує в будь-якій іншій країні світу".

Останнім часом Європа доволі часто в картинках зображує трагедію Голодомору. Так, французькі журналісти цього літа на Харківщині почали знімати документальний фільм про Голодомор в Україні. А рік тому відбувся допрем'єрний показ повнометражного документального фільму Holodomor: Ukraine’s Genocide ("Голодомор: Геноцид в Україні"), який було створено в Голлівуді. На показі були присутні люди, що пережили Голодомор 1932-1933 років. Трохи раніше знаменитий Британський королівський шекспірівський театр поставив спектакль про одну з найтрагічніших сторінок української історії.