Вчора, 25 травня, в 20 містах України пройшла організована студентськими профспілками акція протесту "Студентський бунт". Вона була спрямована проти ухвалення нової редакції закону "Про вищу освіту", розроблену Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. На думку голови відомства Дмитра Табачника, акцію оплачено "західними фондами", а новий закон забезпечує вишам значну свободу.

У середині травня Міністерство освіти підготувало остаточний варіант закону "Про вищу освіту", проте він не влаштував представників студентських профспілок. Показати своє невдоволення освітньою політикою уряду зібралося близько 300 осіб. Біля клубу Кабінету міністрів вони розгорнули плакати з написами "Безкоштовна освіта для всіх і кожного", "Немає бюрократів - немає корупції", після чого колоною рушили до Адміністрації президента, скандуючи "Знання - не товар! Універ - не базар!", "Кабмін - незалік!", пише "КоммерсантЪ-Украина" у матеріалі Артема Скоропадського і Панаса Збірного "Протест на вищому навчальному рівні".

Акцію "Студентський бунт" організували профспілка "Пряма дія", Українська асоціація студентського самоврядування та Всеукраїнська громадська організація "Фонд регіональних ініціатив". Її учасники виступили проти ухвалення нової редакції закону "Про вищу освіту" і вимагали забезпечити студентів стипендіями на рівні прожиткового мінімуму, заморозити ціни на проживання у гуртожитках, гарантувати вільне відвідування занять, заборонити підвищення плати за навчання, а також звільнити керівництво Міносвіти.

Біля Адміністрації президента на них вже чекали прихильники ухвалення закону. Це стало для мітингувальників сюрпризом - міліція пропустила прихильників урядового документа прямо під огорожу Адміністрації, тоді як опозиційно настроєна молодь змушена була зупинитися на підходах до будівлі.

У цей же час, стоячи за міліцейською огорожею, голова Українського молодіжного інформаційного агентства Діана Дрижакова, яка керувала групою прихильників ухвалення закону, розповіла журналістам, що супротивники документа "не так його прочитали".

Крім Києва, акція протесту "Студентський бунт" проходила ще в 19 містах України, зокрема у Харкові, Львові, Сімферополі, Рівному, Дніпропетровську, Луганську. Найбільш яскравий захід відбувся в Донецьку, де студенти біля стін обласної держадміністрації влаштували імпровізований боксерський ринг. На нього вийшов один із учасників акції в костюмі й масці з фотозображенням Табачника. З ним по черзі "билися" студент-контрактник і студент-бюджетник, але обох було нокаутовано. При цьому коментатор зазначав, що пан Табачник боксує не за правилами, а суддя йому підсуджує. У фіналі обурені студенти вийшли на ринг і "побили" "міністра". "Студенти перемагають і повертають собі всі пільги", - радісно підсумував коментатор.

Реакція пана Табачника на критику з боку студентських профспілок пролунала того ж таки дня. На думку міністра, акції організовано "західними фондами". "Люди відпрацьовують гроші, а гроші платять за те, щоб дискредитувати абсолютно очевидні речі", - заявив міністр. На його думку, в законопроекті враховано всі ключові пропозиції студентських організацій: незмінний рівень оплати за весь період навчання, державні гарантії виплати стипендій, відповідних прожитковому мінімуму, можливість вчитися за кордоном, держзамовлення на рівні 51%, а також вільний вибір дисциплін у рамках навчальних планів. "Якимсь аутсайдерам навчального процесу це може не подобатися, оскільки вони відставатимуть у конкуренції", - вважає пан Табачник.

Напередодні студентських акцій Міносвіти заявило, що підстав для протестів не бачить, а "намагання спекулювати на цій темі та вивести студентів на мітинги ніщо інше як провокація та маніпулювання громадською думкою", - йдеться на сайті відомства.

Тим паче, що всі вимоги студентів враховано: незмінна плата протягом усього терміну навчання для студентів-контрактників (стаття 67 нової редакції проекту Закону "Про вищу освіту"), гарантовані державою стипендії на рівні прожиткового мінімуму (стаття 56), гарантована державою практика в Україні та можливість стажування за кордоном (стаття 46), обмеження двома термінами перебування на посаді керівника вищого навчального закладу (стаття 38), а також прирівняння диплома спеціаліста до диплома магістра, пише газета "День" у матеріалі Інни Лиховид "Закон без гарантії якості".

Та спудеї переконують, що нинішній законопроект багато в чому дублює попередній, їхні основні вимоги так і не враховано, а жодних кардинальних змін, які б поліпшили якість вищої освіти, документ не передбачає. Експерти зазначають, що в напрямку реформування вищої освіти міністерство зараз зробило лише півкроку. Адже сучасність вимагає від абітурієнта та випускника ВНЗ передусім високої освіченості та конкурентоспроможності, тоді як новий закон не говорить про жодні зусилля в цьому напрямі.

"Сьогодні абітурієнт вступає до вищого навчального закладу, але не має гарантії, що він отримає якісну вищу освіту, щоб потім реалізувати її на ринку праці, - зазначає координатор напрямку "Суспільство знань" Уряду змін Арсенія Яценюка Лілія Гриневич. - Основне питання, на яке мав би дати відповідь цей законопроект, - яким чином буде забезпечено поліпшення якості вищої освіти в Україні. Залишилися ліцензування та акредитація, але не запропоновано нових форм оцінки якості вищої освіти. Якщо навіть у законопроекті зроблено певні кроки, встановлені кваліфікаційні рівні магістра, бакалавра та доктора філософії, проте вони мають бути приведені у відповідність до європейської кредитно-трансферної системи, про яку в законопроекті навіть не згадується".

У деяких студентських організацій також є сумніви щодо певних положень закону. Як розповіла одна з організаторів акції протесту, активіст громадського руху "Відсіч" Анастасія Розлуцька, у новій редакції закону нечітко виписано, чи буде змінюватися плата за навчання контрактників. За казуїстикою та клішованими висловами важко розібрати, що насправді гарантує те чи інше положення закону. Тому й вийшли студенти на протести, аби розставити всі крапки над "і".

А найбільше невдоволення викликає у спудеїв те, що при вступі до ВНЗ буде враховуватися три показники: бал шкільного атестата (це може породити корупцію у школі), бал університету (але що це – іспит, співбесіда – у законі нічого не сказано) і сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання. Хоча ЗНО повинно мати щонайменше 80% питомої ваги при вступі до університету. Зачепить новий закон і викладачів, у яких може зрости кількість лекційних та семінарських годин, через що лишиться ще менше часу на наукову діяльність.

У той же час "Україна молода" у матеріалі Ярини Городиської "Табачник просто боїться?" зазначає, що головний ворог студентів – міністр освіти і науки, молоді та спорту Табачник, за інформацією організаторів мітингу "Проти деградації освіти", намагався зірвати вчорашню акцію непокори студентів у Києві.

"Відомо, що представники профільного міністерства зв’язувалися з ректорами університетів, вимагаючи від них забезпечити приїзд представників студентського самоврядування на з’їзд Всеукраїнської студентської ради в Києві, - розповів "УМ" заступник голови київського осередку Всеукраїнської молодіжної організації "Фундація регіональних ініціатив" Антон Делікатний - Я дуже здивуюся, якщо це був просто збіг, що лояльних до влади студентів "зганяли" саме в день мітингу до Києва. Адже Всеукраїнська студентська рада — дорадчий орган при МОНМС".

За інформацією Антона, крім псевдонезалежного з’їзду, представники влади терміново збирали студентів для контрмітингу. Самі протестувальники називають такі дії провокацією. "У вівторок увечері в соцмережах ми натрапили на запрошення на мітинг від невідомої нам людини, де за участь пропонували 50 гривень. Залишалось лише сподіватися, що в таких студентів переможе жага не до грошей, а до громадської активності, - наголошує Делікатний. - Студент - страшна сила. Спершу ми, потім будуть викладачі. Табачник просто боїться, що втратить посаду".

А тим часом у студентів виникла інша проблема - через Євро-2012 київських студентів змусять перейти на шестиденку або починати навчальний рік у серпні. Про це пише Тетяна Негода в матеріалі "Євро-2012 вижене студентів на шестиденку" для "Газеты по-киевски".

Наступного року у зв'язку з проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу навчальний процес у вишах Києва завершиться раніше, а вступні іспити до вишів почнуться пізніше. Це пов'язано з тим, що студентські гуртожитки потрібно буде звільнити для фанатів, які приїдуть. Особливий календар для цього міністерство розробляє давно. Тим часом серед батьків ширяться чутки, що студентів змусять почати новий навчальний рік у серпні, щоб укластися з програмою. Таке рішення нібито ухвалив ректорат НУБіП (колишня Аграрна академія) - значить, за ним і інші виші потягнуться.

Директор департаменту вищої освіти міністерства Ярослав Болюбаш заявив, що проект рекомендацій керівникам вишів щодо "оптимізації навчального процесу в 2011-12 році" вже готовий, але запустити його в роботу поки що не можна - Кабмін все не ухвалює рішення. "Планування підтискає, я вже на своє керівництво тисну, - адже потрібно дати рекомендації вишам. Але ніякого навчання в серпні не буде точно", - підтвердив він.

Найімовірніше, що студентів спіткає інша прикрість - навчання по суботах. Ще на початку квітня на одній з прес-конференцій міністр Табачник обіцяв, що "студенти не навчатимуться по суботах... Можливо, в якийсь день у них замість трьох навчальних пар буде чотири".

Але здається, що без шестиденок не обійдеться. Так, 20 травня в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка з'явився ректорський наказ, згідно з яким з 1 лютого по 11 травня 2012 року студенти навчатимуться 6 днів на тиждень, а сесія пройде з 12 по 31 травня.

"Могилянка", за словами її президента Сергія Квіта, також чекає на інструкції та не заперечує, що до кінця року студентам можуть влаштувати шестиденне навчання.