Парламент ухвалив закон "Про державну службу", який самі депутати вважають поворотним у боротьбі з корупцією.

Документом фактично скасовуються спецпенсії, додаткові відпустки та надбавки, запроваджується обмеження щодо термінів роботи на посаді і збільшуються зарплати держслужбовців.

"Основна суть законопроекту - всі службовці будуть обиратися на прозорому конкурсі. Чиновник тепер буде ефективно впроваджувати реформи і втілювати в життя політику держави, а не начальника або правлячої партії. Він зможе отримувати нормальну зарплату і не красти", - пояснив екс-голова Нацагентства з питань держслужби Денис Бродський.

Посади державної служби розділені на три категорії - А, Б та В і дев'ять рангів державних службовців. На держслужбу не зможе поступити людина, яка досягла 65-річного віку. Держслужбовець вищої категорії А не може бути членом політичної партії. Ця вимога й раніше існувала у вітчизняному політикумі, але завжди безболісно обходилася високопосадовцями. Формально вони відмовлялися від членства в партії, але продовжували залишатися їхніми активними членами.

Розділено політичні посади (міністри та заступники) і професійних держслужбовців, чим обмежується політична діяльність чиновників.

Обмеження перебування на посту двома термінами для чиновників вищого рангу. Ось цей пункт вельми доречний, бо як говорили раніше: більш ніж за два терміни на одній посаді чиновник звикає до неї і дізнається всі ходи для особистого збагачення.

Помічники депутатів позбавляються статусу держслужбовця. Ця норма може допомогти скоротити численну "свиту" народних депутатів, які і йшли туди для отримання такого статусу.

Призначення держслужбовців буде проводитися тільки за прозорим конкурсом. Законом визначається процедура створення комісії, яка обиратиме державних службовців. Це необхідна вимога. Адже не секрет, що в країні на дохідні посади і далі призначають за протекцією кума, свата і брата. Якщо цей задум вдасться, то він зможе поліпшити якість узятих на роботу кадрів.

Закон набирає чинності з 1 травня 2016 року, пише Віктор Тимофєєв в статті "Чиновників обиратимуть за конкурсом" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Закон про Держслужбу, який сьогодні прийняла Верховна Рада, вже називають революційним і історичним. Тепер політики і чиновники - це різні люди, відбиратися нові співробітники в відомства будуть за допомогою відкритих конкурсів, крім того, запроваджується нова посада - державний секретар.

Олексій Рябчин, депутат від "Батьківщини", найважливішим у прийнятому законі вважає конкурсність у доборі людей. "Якщо раніше критеріями, щоб обійняти якусь посаду було те, що ти вже працював на державній службі, то тепер можна приходити ззовні - просто люди з певною освітою", - каже він.

"Що стосується деполітизації - тепер вищі чиновники категорії А не можуть бути членами політичних партій. Вони повинні призупиняти членство в партіях або виходити з них", - зазначив нардеп.

"Третє, що важливо, нова структура управління міністерствами. Фактично, поділ на держслужбу і політику - поява посади державного секретаря. Це професіонал, не політик. Він буде управляти міністерством і набирати людей. Тобто, міністр не буде на це впливати. До цього тут була велика спокуса, коли приходить міністр і призначає собі кума, брата, свата, і цьому було складно протистояти", - пояснює Рябчин.

Нардеп також розповів про зміни в питанні оплати праці. "Якщо раніше був 30% оклад і 70% бонуси, які призначають керівники, і вони можуть давати, кому подобається. То зараз навпаки - 30% бонуси, а 70% - оклад, плюс йде поступове підвищення зарплати. Якщо зараз зарплата - нижче прожиткового мінімуму, близько 900 грн "гола", то у нас [згідно з цим законом] відразу йде 2700 грн. З наступного року вона буде підніматися поступово - потрібно буде простежити, щоб це було закладено в бюджет. Люди отримають гідну зарплату, буде перехідний період в кілька років", - говорить Рябчин.

"Напевно, вперше за багато років депутати проголосували проти самих себе. Тепер ми не є держслужбовцями, і наші помічники теж, - зазначив він. - Мені здається, цей факт показує, що депутати зараз вирішили дотримуватися єдиної концепції. Хоча раніше цей закон отримав багато опору і з боку виконавчої влади, і з боку Адміністрації президента - вони хотіли впливати на призначення".

Олександр Носаль, глава української громадської організації "Міжнародний центр реформ", заявив, що закон не ідеальний, але це ключовий крок у розвитку країни.

Ключові моменти, на думку експерта, - це конкурсність і альтернативність у доборі людей на посади. "Реалізація цього пункту буде залежати від того, як прописані правила. Якщо там анонімне тестування, якщо ці тести будуть розроблені по кожній спеціальності незалежними експертами, а не керівниками від себе або під своїх підлеглих друзів, в принципі, воно може працювати", - зазначив він.

Деполітизацію чиновників Носаль вважає великим проривом. "Всі вони цього заслужили. Чиновників хаємо зранку і до вечора. Але хто такий чиновник для країни по суті справи? Це менеджер та обслуговуючий персонал країни. Якщо ми набираємо собі на підприємство людей, платимо їм копійки і вимагаємо від них великих трудових звершень, значить, ми погані менеджери і не цінуємо те, що маємо", - заявив він.

"Посада державного секретаря - теж правильний хід, тому що міністр - політична посада і його можна міняти часто, а професіонали повинні володіти хорошими управлінськими якостями, володіти ситуацією", - вважає Носаль.

Громадянське суспільство зараз набагато сильніше за державу, зазначив експерт. За його словами, фактично, держава зараз тримається на громадських працівниках, на ентузіастах, на людях, які готові з волі свого серця і душі витрачати свої час, здоров'я і часто життя для того щоб держава існувала і виходила з цієї дуже складної і драматичної ситуації в нашій історії.

Альона Шкрум, народний депутат від "Батьківщини", вважає закон про держслужбу революцією держуправління в Україні.

"Головне - це можливість поділу політики та держуправління. Тому що держуправління - це мистецтво. А у нас, на жаль, через те, що в держорганах працюють непрофесіонали, або ті, у кого немає повноважень, або корупціонери, люди за політичними квотами і домовленостями, і маємо, що маємо", - каже вона.

"Друге - передбачаємо можливість доплачувати з європейських фондів. Це шлях, який пройшла Польща. Їй за рік європейці виділили гроші на доплату цим чиновникам, які пройшли такі конкурси. У нас перехідний період займе два роки, і за цей час ми повинні дійти до таких економічних зрушень, щоб можна було платити зарплату з нашого бюджету всім держслужбовцям", - пояснила нардеп.

"У законі закладено три механізми по бюджету. Перший - те, що я вже назвала, з 1 січня 2017 року. Другий, до 2017-го - європейські фінанси, які будуть задіяні і за якими з ЄС давно ведуться переговори. Ще одне - важлива норма в законі. За рахунок реорганізації відомств і скорочення співробітників, які дублюють у відомстві функції один одного, за нашими підрахунками може бути мінімум 30% скорочення грошей. І зараз ці гроші, які звільнилися, керівник повинен повернути до бюджету. Тобто, стимулів скорочувати немає ніяких. Ми ж прописали в законі, що нічого не буде повертатися до бюджету, а зекономлене піде на доплати тим, хто залишився", - поділилася Шкрум.

У реалізації закону може бути багато труднощів, зазначила депутат. "Але у нас велика надія на комісію з вищого корпусу держслужби. Дуже сподіваємося, що ця комісія буде вибирати держслужбовців відкрито, чесно і прозоро. Але ви розумієте, що будь-які слова можна красиво обійти. Тому ми цю комісію створили з представників різних гілок влади. Там є один представник від ВР, від Кабміну, від Адміністрації президента, глава Антикорупційного бюро і Нацагентства з держслужбі будуть перебувати там за посадою, і буде чотири представника громадськості - це велике досягнення, - зазначає Шкрум. - Нам потрібно, щоб це були люди з беззаперечною репутацією, тому Кабмін повинен розробити порядок добору представників громадськості до цієї комісії і ми, як законодавці, будемо за цим стежити". Про це пише Олександра Горчинська в статті "Вперше депутати проголосували проти самих себе. Що реально змінить закон про Держслужбу, розповіли експерти" у виданні "Новое время".

Менеджер робочої групи з реформи публічної адміністрації Реанімаційного пакету реформ Микола Виговський зазначає, що законопроект відповідно до коаліційної угоди мали ухвалити ще наприкінці 2014 року, але це рішення постійно відкладалося.

"Це кінець ери політичної корупції в Україні, великі політичні партії розуміють, що призначення за квотним принципом вже не пройдуть. Коли керівники фракцій коаліції вирішували, хто і скільки вигідних посад займає від кожної фракції, і мова не йшла ані про професіоналізм, ані про управлінський досвід", - пояснив він зволікання з ухваленням закону.

Політолог Вадим Карасьов також вважає, що з боку політиків був опір у прийнятті цього закону. "Тепер міністри, яких делегують партії на пости в результаті виборів, матимуть менше контролю над міністерствами. Тепер у них дуже обмежені можливості для того, щоб тягнути за собою різного роду помічників, знайомих і призначати їх на ключові посади в міністерстві", - сказав він.

Ще одна причина, за його словами, - це суперечки щодо того, за якою моделлю будується нова державна служба. "Це складний процес. Ніяк не могли визначитися, яка модель повинна бути: американська - неоліберальна чи континентальна з досить сильним державним апаратом, відокремленим від політики", - сказав він, зазначивши, що в підсумку вибір був зупинений на континентальній німецькій моделі.

За словами Миколи Виговського, перші результати від реформи держслужби можна буде очікувати вже наприкінці наступного року. "В цілому позитив почне відчуватися до кінця 2016 року, а на повну закон запрацює в 2017-2018 році, коли піде оздоровлення на середній і низовій ланці. Цей закон не матиме моментальної дії, але він закладає базу для оздоровлення держслужби в Україні", - сказав він. Про це пише Денис Скворцов в статті "В Україні ухвалено новий закон про держслужбу: ключові положення, оцінки та прогнози експертів" в газеті "Сегодня".