У джунглях Амазонки знайшли плем'я, яке не має уявлення про час, - відповідні слова просто відсутні в мові індіанців амондава. Мова індіанців амондава може описати події, що відбуваються в часі, але безсила описати самий час як окреме поняття, пояснює Бі-Бі-Сі.

Це відкриття викликало суперечки, тому науковці продовжать дослідження, щоб з'ясувати, чи підходить воно і до мов інших індіанських племен басейну Амазонки.

Цивілізація вперше прийшла до індіанців амондава 1986 року, і тепер британські науковці з Університету Портсмута разом зі своїми бразильськими колегами з Федерального університету Рондоніа почали працювати над проблемою відображення часу в їхній мові.

"Ми б не сказали, що це "люди без часу" або "поза межами часу". Амондава, як і будь-хто, можуть говорити про події в їхній послідовності", - пояснив професор психології мови Університету Портсмута Кріс Синха.

"Але чого ми не знаходимо, так це поняття часу, який би не залежав від подій, що відбуваються", - сказав він. Наприклад, якщо в мовах переважної більшості народів є уявлення про події, що відбуваються з часом, то у амондава уявлення про "перебіг часу", який триває незалежно від цих подій, якраз і немає.

У мові амондава немає слова "час", а також позначень таких періодів часу, як "місяць" і "рік". Люди амондава не згадують свого віку. Просто, переходячи з одного періоду свого життя в другий, або міняючи свій статус у племені, індіанець амондава міняє ім'я.

Але найцікавішим є відсутність в мові амондава відображення перебігу часу просторовими засобами. Простіше кажучи, носії багатьох мов світу вживають такі вирази, як "ця подія залишилася позаду" або "була перед цим" (саме у тимчасовому значенні, тобто в значенні "До цього"). Але в мові амондава подібні конструкції відсутні.

"Це не означає, що таке відображення - за межами пізнавальних здібностей людей. Це лише означає, що в їхньому повсякденному житті їм не доводиться цим користуватися", - пояснив професор Синха.

Тим більше що все більше індійців амондава вивчають португальську мову, державну в Бразилії. І освоюють вживані в ній поняття простору і часу без особливих ускладнень.

На думку науковців, практична відсутність у мові індіанців поняття про час пояснюється відсутністю вимірників часу в їхньому побуті: системи календаря, годинника. А цей чинник, у свою чергу, пояснюється слабко випрацьованою системою нумерації, як і у інших подібних племен, що викликано первісним уявленням про числа.

Але ці висновки не переконують лінгвіста-теоретика Французького національного центру наукових досліджень (CNRS) П'єра Піку, який зайнятий вивченням амазонської мови мундуруку.

"Спроба зв'язати кількість, фізичний час, граматичний час, настрій і простір в якусь єдину і постійну систему здається мені безнадійною", - сказав він. За словами доктора Піку, мовне різноманіття, з яким він знайомий, не дає йому підстав для такого зв'язку.

Робота британських і бразильських науковців дуже цікава, але якщо ті не виявили у індійців відображення часу силами простору, то це ще не означає, що у них таке поняття геть відсутнє, вважає француз. Маленькі мовні групи, які проживають на обмеженому просторі, такі як амондава, зазвичай використовують загальні терміни для позначення частковостей. Наприклад, у них немає загального слова "річка", адже вони не знають інших річок, окрім тієї річки, біля якої живуть і якій привласнили своє, зрозуміле один одному, ім'я.

Іншими словами, амондава цілком можуть усвідомлювати себе рухомими в часі і такими, що одночасно переміщаються в просторі, але їхня мова не зобов'язана відображати це тими засобами, до яких ми звикли, каже Піку.

Цю наукову суперечку буде залагоджено подальшими дослідженнями, переконаний професор Синха. Науковцям слід поквапитися до індіанців, поки їхня мова не вимерла, адже незабаром більшість племені становитимуть люди, які виросли з уявленням про загальноприйняту календарну систему.

Зазначимо, що науковцям відомо також про амазонське плем'я піраха. Ці індіанці не знають цифр, також в їхній мові немає чіткої відмінності між одниною і множиною. Піраха живуть "тут і тепер". Їхнє мислення і відчуття орієнтуються на безпосередні переживання. Того, чого вони не бачать самі або не чують від очевидців, для них не існує. В результаті минуле для них також не має жодного значення.