Україна перебуває серед "лідерів" за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини щодо жорстокого поводження в місцях відбування покарань, повідомляють експерти.

Про це йшлося у вівторок у Києві на всеукраїнській конференції "Розслідування скарг щодо жорстокого поводження в Україні: удосконалення правового регулювання та інституційного забезпечення на основі європейських стандартів", повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Так, український юрист, співробітник секретаріату Європейського суду з прав людини Ольга Дмитренко зазначила: "Серед тих рішень Європейського суду, які вже були ухвалені на цей момент, приблизно 50 рішень стосуються питання порушення ст. 3 (Європейської конвенції з прав людини – ред.)" .

Вона також зазначила, що це може бути ненадання медичної допомоги людині, жорстоке поводження під час затримання або жорстоке поводження під час відбування покарання.

За словами Дмитренко, "з огляду на масовість цих скарг, картина дуже сумна і негативна".

Водночас вона зазначила, що багато таких скарг є необґрунтованими, оскільки люди "або бояться скаржитися, або ж раз чи двічі під час подання скарги отримали відмову, і на цьому все завершується".

Як зазначила Дмитренко, для того, щоб скарга була обґрунтована, необхідно мати хоча б медичне свідоцтво.

Вона також звернула увагу на те, що, виходячи з більш точного перекладу ст. 3 конвенції, треба вживати поняття не "жорстоке поводження", а "погане поводження".

Як зазначила в інтерв'ю журналістам народний депутат Елліна Шишкіна (БЮТ), на сьогодні "Україна, на жаль, посідає одне з перших місць, тобто перебуває в чорному списку за кількістю скарг щодо порушення ст. 3 конвенції".

За її словами, така ситуація була і в 1995 році, і, на жаль, за 15 років у цьому плані нічого не змінилося.

Шишкіна також зазначила, що для того, щоб ситуація в Україні змінилася, треба ухвалювати зміни до Кримінально-процесуального кодексу та інших законів.

За її словами, люди, які зазнають жорстокого поводження у місцях позбавлення волі, в установах правоохоронних органів, на сьогодні фактично є "безправними і незахищеними з точки зору українського законодавства".

Ще 2 роки тому - влітку 2008 року - Ніна Карпачова заявляла, що отримує щороку близько 1300 звернень від жертв тортур.