Вже через 5-10 років на заводах і фермах України працюватимуть мігранти з Середньої Азії і Африки. Незважаючи на невисоку тривалість життя українців - 68,2 років проти 74,6 років європейців - багатьом нашим співвітчизникам доведеться працювати в буквальному сенсі "до кінця своїх днів", пише видання "Комментарии".

Справа не лише в прийдешній пенсійній реформі, яка передбачає підвищення вікового цензу для виходу на заслужений відпочинок, а й у різкому зниженні припливу молодих кадрів.

За даними Інституту демографії та соціальних відносин Національної академії наук України, сьогодні в Україні працює кожен п'ятий пенсіонер. Фактор старіння персоналу найбільшою мірою актуальний для низькооплачуваних професій - починаючи від виробництва і сільського господарства і закінчуючи освітою, медициною і навіть наукою.

За спостереженнями провідного наукового співробітника Інституту демографії і соціальних відносин Лідії Ткаченко, сільська праця молодь зовсім не приваблює.

"Старшокласники активно мігрують із сіл. Спочатку - на навчання, потім - на постійне місце проживання в місто або райцентр", - пояснює вона.

За інформацією директора рекрутингової компанії Capital Human Resources Галини Морозової, найбільший державний роботодавець у країні - Міністерство освіти- забезпечує зайнятість понад 1,7 млн людей. Ще близько 1,3 млн людей працевлаштовано у системі охорони здоров'я.

Всього ж, включаючи такі держмонополії, як "Укрзалізниця", "Нафтогаз", "Енергоатом", "Укртелеком" і "Укрпошта", у державному секторі працює понад 25% всіх зайнятих українців. Про те, який відсоток з цих співробітників складають люди передпенсійного та пенсійного віку, відділи кадрів перелічених структур скромно замовчують. Але те, що ця цифра велика, зрозуміло будь-якому українцеві, якому в останні роки хоча б раз доводилося побувати на прийомі в поліклініці або на шкільній лінійці.

Найгостріше, за оцінками експерта порталу з працевлаштування JOB.ukr.net Сергія Довгича, дефіцит молодих кадрів відчувається в промисловому секторі. Молодь не поспішає йти на підприємства, побоюючись за власне життя і здоров'я. З набагато більшою охотою молоді українці освоюють фінансовий і офісний сектор, торгівлю і державне управління.

У виробництві справжня катастрофа: на заводах і фабриках вже звикли до 60-70-річних слюсарів і токарів. Як, втім, і до інженерно-технічним працівників такого ж віку.

Люди старшого віку - після 45-50 років - часто йдуть на промислові підприємства через те, що особливого вибору у них просто немає. Напружений темп роботи і нескінченні відрядження, пов'язані з роботою в комерційних структурах, здатний витримати далеко не кожен зрілий співробітник. Крім того, обов'язковою вимогою для роботи в комерційних структурах стала комп'ютерна грамотність, а люди старшого покоління не завжди з комп'ютером на "ти".

Реалії українського ринку праці свідчать: співробітники у віці після 50-ти не поспішають змінювати роботу, навіть якщо вона низькооплачувана. Навпаки - вони прагнуть знайти те місце роботи, яке виявиться останнім перед пенсією і навіть на ній. Нерідкі випадки, коли через шанобливий вік керівник відділу, до порад якого прислухаються власники компанії, отримує зарплату меншу, ніж його "зелені" підлеглі. Професіоналізм і досвід таких фахівців працедавці оцінюють нижче лише тому, що знають: немолодий співробітник нікуди від них не подінеться.

Існує навіть певна категорія компаній, що набирають на роботу людей передпенсійного, а то і пенсійного віку. Такі працедавці не бажають платити високі зарплати і розуміють, що на той мізер, який вони пропонують, окрім пенсіонерів працювати більше ніхто не піде.

Варто зазначити, що є в Україні і "молоді" професії. Наприклад, менеджери з продажів, фахівці з логістики, трейд-маркетинг менеджери, маркетологи, піарники, фахівці в області інформаційних технологій, розробники програмного забезпечення.

Національний менеджер з рекрутменту кадрового холдингу "Анкор" в Україні Наталія Гілета вважає, що вітчизняний кадровий ринок "оголюється" ще й через "витік мізків".

"Сьогодні серед бажаючих виїхати за кордон до 30% складає молодь у віці до 30 років", - говорить вона. Найчастіше їдуть фахівці з інформаційних технологій, молоді вчені та медики. Основна причина міграції - неефективна державна політика заохочення і утримання кращих в країні. А ще - відсутність перспектив професійного зростання і, зрозуміло, низький рівень заробітних плат.

Україна тим часом починає пожинати "плоди" демографічної кризи кінця минулого століття - в 2011 році, за оцінками Міносвіти, в країні опиниться всього лише 192 тис випускників. Це на 50% менше, ніж в минулі роки.

За словами Лідії Ткаченко з Інституту демографії, в найближчі п'ять-десять років приплив молодих спеціалістів на ринок праці буде неухильно скорочуватися. До 2050 року частка осіб в Україні, досягли 65-річного віку, збільшиться майже до 25%.

Експерти прогнозують, що компенсувати нестачу власної молоді України вже в найближчі роки постарається за рахунок трудових мігрантів.

"Якщо вітчизняна економіка буде зростати, то використання іноземців в якості робсили збільшиться вже в найближчу п'ятирічку - у 2011 - 2016 роках", - зазначає директор рекрутингової компанії Capital Human Resources Галина Морозова.

Приплив співробітників робочих спеціальностей можна чекати лише з тих держав, рівень життя в яких нижче, ніж в України. В основному, це країни, що раніше входили до складу Союзу - Узбекистан, Грузія, Киргизія, а також - країни Африки та Азії.

Якщо говорити про фахівців середнього та високого рівня - інженерів, архітекторів, дизайнерів, керівників проектів - теоретично географія може розширюватися в бік Європи, Америки, Японії.

Але вітчизняний ринок навряд чи потягне велику кількість спеців з цих країн. Середньомісячний дохід кваліфікованого інженера в Германії складає 4500-5000 євро, в Україні про такі зарплати можна лише мріяти.

Як повідомлялося, українські соціологи і демографи прогнозують скорочення чисельності населення країни в 2050 році до 36 млн осіб. Так, за словами фахівця Інституту демографії і соцдосліджень НАН України Олени Палій, демографічна криза властива більшості країн Європи.

"Якщо Україна зараз перебуває на 7-му місці в Європі за чисельністю населення, то і в 2050 році, за нашими даними і за даними експертів ООН, Україна також залишиться на 7-му місці з чисельністю населення близько 36 млн осіб", - зазначила вона.

Крім того, Палій навела дані фахівців, експертів ООН і Інституту демографії, згідно з якими в 2050 році найбільше скоротиться чисельність населення в таких країнах, як Росія (з 140 млн осіб в 2009 році до 117 млн) і Німеччина (з 82 млн до 71 млн). При цьому Великобританія зможе збільшити населення на 5 млн чоловік за рахунок мігрантів. Таким чином, з 62 млн осіб в 2009 році в 2050 році в цій країні проживатиме 67 млн осіб.

"Важко такі тенденції назвати саме демографічною кризою, оскільки на подібні тенденції впливає також скорочення чисельності населення, а також умови, які призводять до ранньої смертності в країні", - пояснила вона.

У свою чергу фахівець Інституту соціології НАН України Ірина Прибиткова наголосила, що згідно з даними за 2007, 2008, 2009 роки, кількість населення у віці до 14 років в Україні становить 14%, а вікова група 65 років - 16%.

"Поки що помітного руху в цьому плані немає, але 16% - це досить погана пропорція, адже ці особи не беруть участь в репродукції людей", - сказала вона.

Фахівець наголосила, що до великої смертності в Україні призводять тяжкі умови праці, соціальна нерівність, а також відмова від ведення здорового способу життя.