65 років тому розпочався Нюрнберзький процес - безпрецедентний за масштабами та процедуру Суд народів над нацизмом і підручними Гітлера, винними в загибелі десятків мільйонів людей. Він створив новий напрямок в юриспруденції - міжнародне кримінальне право, актуальність якого сьогодні лише зростає.

Продовжують розвивати традиції Нюрнберзького процесу і створеного для його проведення Міжнародного військового трибуналу (МВТ) Міжнародний кримінальний суд, Міжнародний суд ООН, Міжнародний трибунал по колишній Югославії (МТКЮ) і Міжнародний трибунал по Руанді в Танзанії, які базуються в Гаазі.

21 листопада за участю представників Німеччини, Росії, США, Великобританії і Франції в будівлі Палацу юстиції, де засідав МВТ, буде відкрито постійну експозицію "Меморіал Нюрнберзьких процесів".

Як вказується в прес-релізі МЗС ФРН, меморіал "інформує про історичне місце процесу, про його передісторію, перебіг та наслідки Нюрнберзьких процесів проти військових злочинців - аж до створення на постійній основі Міжнародного кримінального суду в Гаазі". Ця експозиція, йдеться в повідомленні МЗС, "вносить видимий внесок у збереження спадщини Нюрнберга", де в 1945 році "народилося міжнародне кримінальне право".

До 65-ої річниці Нюрнберзького процесу та відкриття меморіалу приурочена велика публічна програма - музеї Нюрнберга разом зі своїми партнерами з 22 по 30 листопада проводять зустрічі зі свідками процесу, подіумні дискусії за участю представників академічних кіл ФРН і США, показ документальних фільмів, зустрічі очевидців зі школярами.

У числі учасників цих заходів - ветеран Йосип Гофман, який проживає в Полтаві - колишній охоронець головного радянського обвинувача на процесі Романа Руденка і, мабуть, останній живий член радянської делегації, автор книги "Нюрнберг застерігає".

Нюрнберзький процес тривав 9 місяців. Відбулося 407 судових засідань, було допитано 240 свідків звинувачення і захисту, вивчено 300 тис письмових показань, численні речові докази. Все це мало величезне значення, перш за все, для самих німців. Як визнає у своїх мемуарах грос-адмірал Редер, для більшості з них "справжнє обличчя Гітлера стало вперше ясним тільки під час Нюрнберзького процесу".

12 вищих керівників "третього рейху" - Мартін Борман (заочно), Ганс Франк, Вільгельм Фрік, Герман Герінг, Альфред Йодль, Ернст Кальтенбруннер, Вільгельм Кейтель, Йоахім фон Ріббентроп, Альфред Розенберг, Фріц Заукель, Артур Зейсс-Інкварт і Юліус Штрайхер були засуджені до смертної кари через повішення. 7 обвинувачених отримали різні терміни тюремного ув'язнення - від довічного до 10 років.

Злочинними організаціями були визнані керівництво НСДАП, СС, СД і гестапо. МВТ виправдав дипломата і шпигуна Франца фон Папена, фінансиста Ялмар Шахта й пропагандиста Ганса Фріче. СРСР висловив із цього приводу "особливу думку".

У ніч на 16 жовтня 1946 смертний вирок був приведений у виконання в будівлі нюрнберзької в'язниці американським сержантом-добровольцем. Герінг перед стратою прийняв отруту. Тіла військових злочинців були спалені у крематорії Мюнхена, а прах розвіяний за вітром з літака. При виконанні вироку біля ешафота перебували журналісти - по дві особи від кожної з чотирьох союзних держав.

Нещодавно служба зовнішньої розвідки (СЗР) розсекретила низку архівних документів часів Другої світової війни. Серед них, зокрема, наказ Адольфа Гітлера про знищення всього боєздатного чоловічого населення під час відступу німецьких військ з території України.