Вчора вранці читачі новин були вражені: за день до свого звільнення генеральний прокурор Віктор Шокін відправив у відставку Давида Сакварелідзе - одного зі справжніх реформаторів і борців із зашкарублою системою в стінах ГПУ. "До Генеральної прокуратури протягом останнього часу неодноразово надходили колективні депутатські звернення та запити про невідповідність вимогам статей 8, 15 Закону України "Про прокуратуру", встановленим в структурі і штатному розписі посади заступника генпрокурора - прокурора Одеської області, яку займає Сакварелідзе", - йдеться в офіційному поясненні Генпрокуратури.

Звичайно, справжня причина усунення Сакварелідзе полягає аж ніяк не в недоліках штатного розкладу. Грузинський реформатор "завинив" тим, що взявся за активне розслідування справи "діамантових прокурорів". Саме з цього і почався жорсткий конфлікт між Сакварелідзе і Шокіним, якого перший називав фактичним захисником "діамантових прокурорів". В одній команді голова ГПУ і його "зухвалий" заступник пропрацювали лише кілька місяців. Зрозуміло, що бути разом в подальшому вони не могли, але, розуміючи своє неминуче звільнення, Віктор Шокін вирішив "прихопити" разом з собою і Сакварелідзе. Дарма, що генпрокурор перебував на лікарняному, - хвороба перешкодила йому прийти на засідання Верховної Ради, але дозволила звільнити Сакварелідзе.

Очевидно, подібне рішення не на 100 відсотків належало одному тільки Шокіну. В тому, що Різницька діяла (і діє) в повній синергії з волею Банкової, немає жодних сумнівів. Для порятунку власного реноме президенту Порошенку було б запропонувати на посаду генерального прокурора "потерпілого" Сакварелідзе, однак таке навряд чи колись станеться. А тим часом Віктор Шокін залишив свій пост - 289 народних депутатів підтримали його відставку. Представник президента у Верховній Раді Степан Кубів повідомив депутатам, що Шокін надіслав до парламенту листа, яким попросив розглянути це питання без його участі.

Народний депутат від "Народного фронту" Леонід Ємець зазначив, що це вже третій прокурор, якого Рада відправляє у відставку через несумлінне виконання службових обов'язків. Він закликав до проведення відкритого прозорого конкурсу на цю посаду. Ентузіазм Ємця тут-таки погасив його колега з БПП Юрій Луценко, нагадавши, що кандидатуру генпрокурора, згідно з Конституцією, пропонує президент України. "Якщо ми хочемо відкритий конкурс, давайте міняти Конституцію", - сказав Луценко. Що ж, ідея непогана, проблема лише в тому, що варто врешті прийняти такий Основний закон, який не потребував би перманентних змін.

Втім, йдеться тепер не про це, а про вакантну посаду генпрокурора. Цю історію ми будемо відстежувати і далі, адже найцікавіше в ній тільки починається, пише Наталія Лебідь у статті "Око за око, Шокіна за Сакварелідзе" в газеті "Україна молода".

Порошенко запропонував Шокіна подати у відставку ще 16 лютого. Пізніше генпрокурор пішов назустріч заклику глави держави і написав заяву про відставку. Шокін, коментуючи рішення Ради, заявив, що після того, як президент підпише указ про його відставку, він має намір піти на пенсію.

На думку експертів, вже найближчим часом президент прийме остаточне рішення про відставку Шокіна, але хто і коли обійме посаду, що звільнилася, наразі сказати складно.

Цілком можливо, що вже в найближчі дні буде призначений новий глава ГПУ, вважає керівник Центру "Третій Сектор" Андрій Золотарьов. "Порошенко треба полетіти в США з якимось кадровим активом, продемонструвати, що політична криза вирішена, кадрові питання вирішені і внутрішньополітична ситуація в країні стабільна. А для цього треба досить оперативно вирішити питання, в тому числі і з кандидатурою генпрокурора", - сказав він ресурсу "Сегодня.ua".

За словами експертів, сьогодні є ряд кандидатур, які потенційно можуть очолити ГПУ. "В Адміністрації президента розглядається така нейтральна фігура - один із заступників Шокіна - Столярчук. Єврооптимісти (група депутатів в парламенті) пропонують Горбатюка (заступника генпрокурора), який керував спецрозслідування, в тому числі щодо Майдану. Є варіант Севастьянової (заступник міністра юстиції)", - розповів Володимир Фесенко.

Але хоч кого зрештою призначать, - це буде кандидатура найбільш комфортна для президента Порошенка, вважає Андрій Золотарьов. "Петро Олексійович залишає за собою ГПУ. Він послідовно вирішує інструментальні завдання - зміцнює вертикаль особистої влади", - пояснив експерт.

Але відставка Шокіна не минула без сюрпризів. Буквально за кілька годин до того, як Верховна Рада дала згоду на його звільнення, тоді ще чинний генпрокурор звільнив Давида Сакварелідзе з посади заступника генерального прокурора, прокурора Одеської області. Давид Сакварелідзе мав намір дати прес-конференцію з цього приводу.

При цьому інформація про звільнення Сакварелідзе викликала значно гостріший громадський резонанс, аніж згода Ради на відставку Шокіна.

На думку голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, за відставкою Сакварелідзе стоїть Порошенко. "Просто брудну роботу він зробив руками списаного Шокіна. Щоб новопризначеному Севруку (Юрій Севрук, перший заступник генпрокурора) не довелося з ходу вляпуватися в скандал цим рішенням", - написав він у себе на Facebook.

Натомість громадський активіст Карл Волох не впевнений, що це своє рішення Шокін погодив з Банковою. "Шокін смертельно ображений на Пороха за "зраду", - написав він у Facebook.

І, можливо, Шокін побажав, щоб останнє слово залишилося за ним, вважає Андрій Золотарьов. "Шокін постарався зробити так, щоб останнє слово залишилося за ним. Це рішення могло бути і не узгоджено з президентом", - сказав експерт.

Але реально мало хто знає, узгоджувалося це рішення чи ні, додав Володимир Фесенко. "По ідеї мало узгоджуватися, але Шокін міг і особисто, розуміючи, що йде, ось так "грюкнути дверима", - сказав політолог, зазначивши, що в Адміністрації президента були дуже незадоволені вибухом публічної інформаційної війни між командами Шокіна і Сакварелідзе. "А в таких випадках прибирають обидві сторони", - каже Фесенко.

Так і було задумано, що разом з Шокіним піде Сакварелідзе, вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Це протистояння між ультрареформаторами і консерваторами, воно вичерпує себе. У цьому і було завдання Шокіна - провести помірковану центристську реформу прокуратури, не дати жодній з радикальних фракцій нав'язати свою лінію на подальший розвиток і функціонування прокуратури", - сказав він.

При цьому експерти припускають, що Сакварелідзе ще може повернутися в прокуратуру або піти працювати в інші правоохоронні органи. Також можливий варіант, що екс-заступник генпрокурора може приєднатися до політичного проекту голови Одеської області Міхеїла Саакашвілі.

На думку експертів, якщо найближчим часом ГПУ очолить досить нейтральний для всіх сторін кандидат, це може знизити градус кипіння навколо цього відомства.

Але конфлікти, в тому числі й навколо ГПУ, триватимуть, вважає Андрій Золотарьов. "Конфлікти залишаться, може, вони не будуть настільки жорсткими і гучними. Конфлікти детонуватиме невирішена політична криза. Причина - ви бачили, як формується коаліція, що у нас ділять не відповідальність, а портфелі, повноваження і потоки. Оскільки політична еліта поводиться в старій системі координат відповідно і криза не вирішена", - пояснив він. Про це пише Денис Скворцов у статті "Останній привіт від Шокіна: навіщо Сакварелідзе відправили у відставку і що зробить Порошенко" в газеті "Сегодня".

Раз Шокін не при справах, чи є шанс в іноземного фахівця знову повернутися на своє місце?

Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Кирило Молчанов "на всі сто" переконаний, що Сакварелідзе в прокуратурі ми вже не побачимо.

"Він там чужорідне тіло. Стара система його не сприймає. Всі реформи і чищення вона сприймає в багнети. Змінити це можна, лише змінивши верхівку", - міркує Молчанов.

На думку Молчанова, після відходу Давида Сакварелідзе з відомства справи, які він вів, зокрема про "діамантових" прокурорів, благополучно помруть.

Сам "винуватець торжества" з цим категорично не згоден. Звільнення для нього - нова точка відліку.

"Я хочу відкрито заявити: так, я порушив прокурорську етику. Але саме в їхньому розумінні цього терміна... У їхньому розумінні прокурорська етика - це злодійство, це корупція і кругова порука... Цю етику я порушив і завжди буду порушувати... З першого дня свого призначення на посаду я займався постійною боротьбою саме з цими так званими правилами етики", - заявив Сакварелідзе на брифінгу для преси.

Судячи з усього, квиток до Тбілісі Давид Сакварелідзе ще не купив, пишуть Любов Сидоренко, Аліса Кириленко в статті "Гучні відставки в Генпрокуратурі: квиток в один кінець для Шокіна і Сакварелідзе?" в газеті "КП в Украине".

Чим відставлений Шокін Віктор Миколайович поганий, знають всі. Але не всі знають, чим він хороший. Тобто всі знають, чим він був хороший для Петра Олексійовича Порошенка, та й Борис Євгенович Ложкін його в своїй книзі розхвалює. Але чим він корисний простим смертним? Але ж корисний.

До того як Віктор Шокін обійняв цю посаду, багато хто здогадувався, що це якась важлива посада, але дуже приблизно, як у радянські часи. "Воротніков, Долгих, Зімянін, Капітонов, Катушев" - досі пам'ятаю на зубок, але хто з них за що відповідав, не розбереш, та й не намагалися. Ось так і тут. Вся Генпрокуратура була десь на периферії громадянської свідомості, чим попередні ґрунтовні генпрокурори і просто прокурори користувалися.

Зате тепер всі знають, що генпрокурор - це фігура, яку президенти чіпати бояться, а вона легко, як протяг, руйнує картковий будиночок, руйнує президентам рейтинги, без жодних зусиль, у короткому проміжку між позачерговою відпусткою і черговим лікарняним. Зняти його не можуть навіть Обама з Байденом. Вони, щоправда, й Асада зняти не можуть, але за того заступилися Путін і Іран, а наш генпрокурор сам легко відбивався.

Так що генпрокурор, якщо його заступники запросто викликають на допит американських послів, поки їхній керівник коригує кадрову політику глави держави, приструнюючи осіб кавказької національності, а то і звільняючи їх. Не розбіжишся. Навіть незважаючи на те, що частина повноважень від Генпрокуратури спливла новим органам, які для нас придумали ці фантазери грузини.

Не можна сказати, що президент не розуміє, яку ціну йому доводилося платити за такого генпрокурора і скільки ще доведеться платити після його відставки, але він мовчки, стиснувши зуби, платить, тому що, напевно, знає: не заплатиш - буде гірше.

Що такого знає про генпрокурора і Генпрокуратуру президент Порошенко, він, можливо, розповість у мемуарах, бо поки що, при повноваженнях, цієї теми категорично уникає, робить вигляд, що не розчув, відвернувся або просто, що вчора народився. Але все це тільки зміцнює громадян у переконанні, що генпрокурор - посада надважлива, і в Конституції, напевно, є якісь секретні статті, що від народу приховують, а зачитують їх тільки жменьці обраних.

Ось тим і хороший Віктор Шокін, що змусив Україну підозрювати щось таке і замислюватися про те, хто опиняється в цьому чарівному кріслі.

Але раз так, то залишити призначення нового генпрокурора напризволяще, дрібних бажань таких же неглибоких політиків і інтриг у каламутному прокурорському середовищі - злочин. І слід підтримати ідею народного депутата Мустафи Найєма про те, що в цьому призначенні, не знаю як, але має взяти активну участь громадянське суспільство. Нехай це буде наша людина, нехай він для нас лякає президента і, якщо вже без цього ніяк, іноземних послів. Але тільки в цьому випадку з'являється можливість, що він по секрету комусь із наших розповість, що ж такого секретного написано в Конституції, чому Порошенко так боявся Шокіна. Мемуарів, утім, можна і не дочекатися, а цікавість гризе. Так, заразом і про замах з тепловізором, може, стане трохи ясніше.

Отож не проґавимо цього разу, закликає Леонід Швець у статті "Секрет прокурора. Чому Шокіна варт було придумати, навіть якби його не було" у виданні "Новое время".