Центр міста вчора дуже нагадував листопад 2004 року. Навіть намети ставили. У столицю з'їхалася вся Україна - від Ужгороду та Луганська, від Чернігова та Ялти. Мітингувальники похмуро жартують: Януковичу і його команді вдалося об'єднати Україну - в єдиному протесті. Залишається питання - на скільки вистачить підприємців на протести?

Дивно швидко виявилися негативні наслідки перетворення вертикалі влади в холодний байдужий моноліт. Коли політичне поле зацементоване, канали зворотнього зв'язку відсутні або зарозуміло ігноруються, народу, ураженому черговою затією влади, залишається вдаватися до прямих форм звернення до громадської думки і "начальників начальників". Тоді люди виходять на вулицю, кричать, що вони про таку владу думають або пишуть образи на плакатах, відзначає "Газета по-киевски" у статті Леоніда Швеця "На тому ж місці, в той же день".

Складається враження, що нинішні масові виступи стали неприємним сюрпризом і для Миколи Азарова, який вважає Податковий кодекс, що приймається, "найліберальнішим в Європі", і для Сергія Тігіпко, переконаного, що такі документи "з простим народом обговорювати - марнота". Микола Янович немов не знає, що до європейських кодексів додається одна важлива деталь - Європа. Сергій Леонідович чомусь не підозрює, що до обговорення життєво важливого для величезної кількості співгромадян документу непогано було б залучати-таки організованих представників бізнесу, хоч би зі "своїх".

Загорілись очі і зачесалися руки у політичних лузерів - опозиція не проти знову повернутися у владу на горбу обурених підприємців. З одного боку, у Тимошенко є досвід і можливість допомогти протестувальникам. З іншого, спроба примазатися тут же обертається звинуваченнями маніфестантів у замовленому характері їх акцій, заздалегідь здуваючи очікувані суспільні ефекти.

Від уміння людей утриматися від спокуси - не лягти в ноги доброму цареві-президентові і не піддатися на красномовство спраглої до реваншу Тимошенко, залежить перспектива створення в Україні фундаменту цивільної гідності.

Політолог Віктор Небоженко вважає, що від київських безладів влада постарається відвернути увагу: "Ось зараз терміново виписаний з Москви патріарх Кирило, якщо знадобиться, ради нього від протестувальників очистять центр міста. А ще я б на місці Януковича, користуючись акціями протесту як приводом, перешерстив би Кабмін. На черзі житловий, пенсійний, трудовий кодекси, і всі вони прийматимуться так само, як і податковий. Хоча насправді треба було прийняти кодекс з десяти сторінок, дев'ять з яких містили б прізвища найбагатших людей України, які винні державі грошей".

Те, що нинішні акції протесту проходять в чергові роковини Майдану-2004, навіває питання - чи не повторяться ті події знову? Зламавши створену Януковичем політичну систему в країні. Спонукавши його відправити до відставки уряд. Викликавши політичну кризу. Поки важко сказати. З одного боку, мотивація у протестувальників зараз жорсткіша - врешті-решт, вони вийшли на площу воювати за свої кровні гроші, а не за абстрактні політичні ідеали. З іншого боку, спрощенців хоч і багато - близько 3 млн, але все таки не більшість населення, пише "Сегодня" в матеріалі "Запах Майдану-2".

Опитані виданням політологи поки скептично оцінюють перспективи акцій протесту, але не виключають і їх ескалації, якщо влада поводитиметься неправильно. Тим більше що поки і АП, і уряд доволі невиразно реагують на акції протесту. З усього видно, що чіткого рішення, як діяти (домовлятися або жорстко гнути лінію), у влади ще немає.

"Звичайно, напруга зросла, - вважає політолог Володимир Фесенко. - Але для того, щоб протести вийшли на такий масовий рівень, як це було у 2004 році, треба, щоб підприємців підтримали інші соціальні групи. Наприклад, бюджетники. Але вони відносяться до протестів або байдуже, або критично, адже їх інтерес - це зарплати і пенсії. І те, і інше йде від податків. Але якщо наклалися б протести проти Податкового кодексу з протестами проти Трудового кодексу, і протести, пов'язані з пенсійною реформою, - тоді ефект би був. Але поки це не видно. Що ж до прогнозу: якщо буде компроміс з владою, вони підуть на спад. Але якщо протести продовжуватимуться і ситуація буде конфліктною, то можуть бути і відставки в уряді. Але навряд чи Азарова: адже за Конституцією відставка Азарова - це відставка всього уряду".

Зі свого боку влада спробує не допустити проведення швидких виборів і, швидше, піде на поступки підприємцям в плані зміни Податкового кодексу. Предмет компромісу вже обговорюється в експертних кругах - відмінити раптові перевірки, відмінити введення обліку і касових апаратів для спрощенців і, можливо, дещо розширити перелік дозволених видів діяльності для єдиного податку.

"Экономические известия" також відзначають, що хвиля протестів проти податкової політики влади співпала з 6-ою річницею помаранчевої революції. На вимоги ветувати Податковий кодекс або розпустити уряд і Раду влада відповіла забороною на проведення акцій в центрі столиці, пишуть Андрій Деркач і Максим Кухар в статті "Хто кого розжене".

Вже не важливо, скільки тисяч вийшло для протестів в Києві. Ніхто не ставить під сумнів: протести масові. Дудки і відра, транспаранти і скандовані гасла, а головне - вираз облич мітингувальників свідчать: це не політичне шоу, а реальна боротьба. Учасники акцій усвідомлюють: влада готова застосувати проти них силу.

Учасники акцій протесту приїхали до Києва зовсім не у пошуках силового протистояння. Головне - добитися перегляду дискримінаційних для малого бізнесу податкових норм. Як повідомив співкоординатор Всеукраїнської акції підприємців Віталій Андрєєв, представники мітингувальників зустрілися з першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим. "Клюєв дав зрозуміти, що Податковий кодекс буде підписаний президентом у будь-якому випадку. Але досягнута домовленість, що представники Податкової адміністрації і наші представники обговорять 23-24 листопада можливість внесення поправок до найбільш дискримінаційних статтей кодексу. У разі компромісу Клюєв пообіцяв сприяти проходженню поправок через уряд і Раду", - сказав пан Андрєєв.

Учасники вуличних акцій наполягають - Податковий кодекс необхідно негайно ветувати. Інакше обіцяють ініціювати референдум про відставку уряду, Ради і президента. Поправки до прийнятого Радою кодексу підприємців вже не влаштовують.

Одна з головних тез активістів - їх мітинги і ходи є результатом народної ініціативи, а не політичних інтриг. Заява депутатів Ради - результат самоорганізації. Вони вважають образливою заяву депутата Ради Вадима Колесніченко (ПР) про кримінальну відповідальність протестувальників, які порушують закон. Депутат упевнений, що реальні організатори протестів сховаються від правосуддя на далеких островах, а покарані будуть їх "маріонетки". Назвати прізвища "баламутів" пан Колесніченко відмовився, але відзначив, що це, перш за все, ті, хто постійно твердить про "революційну ситуацію" в Україні.

"Комсомольская правда" в Украине" в статті Тараса Козуба "Бізнес висунув владі ультиматум" теж пише, що прапорів політичних партій не було і цього разу. Зате гасла - найрізноманітніші, починаючи від заздалегідь підготовлених табличок "Львів не нагнути" і "Не дамо відібрати наші гроші!" до кустарних розтяжок "Ганьба новій владі" на флагштоку з розкладеного вудилища (ноу-хау помаранчевої революції), до самого кінчика якого були прилаштовані три риб'ячі скелети. Неподалік красувався піратський прапор з черепом і кістками на чорному фоні і підписом "Мінський ринок".

"Ми чекаємо до 18 години. Якщо відповіді не буде, в 19.00 на Банковій збереться ініціативна група з припинення повноважень Верховної Ради і президента", - прозвучала з сцени погроза. Втім, здійснити її буде практично нереально: для відставки президента згідно з Конституцією потрібна згода трьох четвертих депутатів Верховної Ради.