Україна посідає п'яте місце за кількістю заяв громадян до Європейського суду з прав людини. Про це повідомив спікер Володимир Литвин в ході міжнародної конференції "Проблеми застосування практики Європейського суду з прав людини у правовій системі Україні", повідомляє ЛІГАБізнесІнформ.

Він зазначив, що кількість звернень українських громадян до Європейського суду постійно зростає. Так, за його словами, якщо у 1998 році таких заяв було 214, у 1999 році - 431, то станом на 30 квітня 2011 заяв вже 10 тис 950.

Крім цього, Литвин повідомив, що за весь період, від надходження першої заяви до 31 грудня 2010 року в Європейський суд надійшло 30 тис 738 заяв проти України. Він зазначив, що Україна посідає 5-те місце за кількістю заяв, поданих до Європейського суду.

Також, за його словами, в 2010 році зі 109 справ, розглянутих Європейським судом з прав людини за заявами громадян України, тільки в одній не було знайдено порушень. "Потрібно визнати, що наш внесок у створення проблем для Європейського суду з прав людини досить вагомий", - підкреслив спікер.

Литвин зазначив, що в Україні необхідно здійснити суттєві заходи задля захисту прав громадян, визначених Конвенцією з прав людини, зусиллями національних судів, правоохоронних органів.

Він нагадав, що в Україні левова частка порушень припадає на тривале судочинство і невиконання судових рішень. "Якщо законодавство у нас таке, що ми не можемо брати на себе ініціативу щодо вирішення подібних справ, то, можливо, необхідно змінювати законодавство, а не ганяти людей по сатисфакції до Страсбургу", - заявив він.

У свою чергу, голова Верховного суду України Василь Онопенко висловив жаль з приводу того, що "Україна є лідером за кількістю заяв до Європейського суду з прав людини. Механізм захисту людей в Україні потребує істотного удосконалення".

На його переконання, національним судам необхідно не тільки захищати права людей, а й самим не порушувати норм конвенції".

У свою чергу, в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) зазначили, що ухвалюють у середньому близько 60 рішень на рік за заявами від громадян України, в яких є порушення прав людини.

"Щодо України, з 1999 по 2009 роки було ухвалено майже 600 рішень Європейського суду, в яких було встановлено хоч би одне порушення, в середньому це 60 рішень на рік", - сказав голова Європейського суду з прав людини Жан-Поль Коста. За його словами, від загальної кількості заяв, які надходять до Європейського суду, звернення від України становлять 8%.

"Ця цифра перевищує середню", - сказав він.

Зазначимо, що за результатами опитування соціальною службою Центру Разумкова, в Україні 72,5% громадян упевнені, що їхні права порушуються. Соціологи зазначають, що "найгірше дотримуються соціально-економічних та екологічних прав, найкраще - базових прав особистості".

Водночас основним джерелом порушення прав і свобод в Україні в 2011 році громадяни визначили президента України. 20,5% опитаних вважають, що саме Віктор Янукович є джерелом порушення їхніх прав, кримінальні структури (10,8%), уряд України (9,8%), народні депутати (9,4%) і міліцію (9,0%).

Українці рідше звертатимуться до Євросуду, якщо буде менше арештів, переконана омбудсмен

Україна веде перед у Європі за кількістю арештів, і необхідно змінювати ставлення правоохоронної системи і судів до застосування запобіжних заходів, щоб були менше звернень до Європейського суду з прав людини, заявляє уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова.

Виступаючи на міжнародній конференції "Проблеми застосування практики Європейського суду з прав людини в правовій системі України", вона розповіла, що за час існування інституту омбудсмена в Україні, надійшло більш як 1 млн скарг.

"Якби Україна реагувала на звернення омбудсмена, то менше б було звернень до Європейського суду з прав людини", - сказала Карпачова.

Вона висловила жаль з приводу того, що "останніми роками Україна є лідером з-поміж країн Європи за кількістю арештів". За її словами, щороку в Україні заарештовують майже 600 тис осіб.

Карпачова висловила думку, що Україні необхідно змінювати своє ставлення до застосування такого запобіжного заходу як арешт і використовувати альтернативні запобіжні заходи, не пов'язані з утриманням під вартою.

"Вважаю, що поки правоохоронні органи і суди кардинально не змінять свого ставлення до застосування арешту в Україні, активно не застосовуватимуть запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, доти кількість рішень Європейського суду за статтею 5 Конвенції (право на свободу і особисту недоторканність) буде зростати, і це є системною проблемою для нашої держави", - підкреслила вона.

Також вона заявила про необхідність створення механізму запобігання тортурам у правоохоронних органах. У цьому контексті Карпачова запропонувала посилити відповідальність правоохоронних органів за такі порушення з їхнього боку.