10:52 День Конституції в умовах воєнного стану - Україна відзначає п’ятий рік поспіль | |||
Історичне ухвалення документа 28 червня 1996 року заклало міцні правові основи незалежної держави, закріпило її суверенітет і територіальну цілісність, а також стало фундаментальним кроком для захисту прав людини й підвищення міжнародного авторитету України. Від “Руської Правди” до Пилипа Орлика: витоки українського праваСучасний Основний закон не виник на порожньому місці. Як нагадує Український інститут національної пам’яті, традиція кодифікації права на наших теренах має глибоке коріння: ХІ–ХІІ століття: перша відома кодифікація відбулася за часів Давньої Русі у збірці законів “Руська Правда”. Новітній етап конституційного процесу розпочався одразу після проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Створені парламентом та Президентом спеціальні комісії розробляли й доопрацьовували проєкти Основного закону протягом 1991–1996 років. Історичний компроміс і 24-годинний марафон у РадіВід початку набуття Україною Незалежності політичні дискусії навколо проєкту точилися роками. Найгостріші суперечки між лівими та правими силами виникали через розподіл повноважень між гілками влади, питання власності, державну символіку, статус української мови та статус Криму. Ситуація критично загострилася наприкінці червня 1996 року, коли зволікання з ухваленням закону засудили Рада нацбезпеки та Рада регіонів, а президент оголосив про намір винести проєкт на всенародний референдум. Аби знайти компроміс, Верховна Рада розпочала безперервний мовний та юридичний марафон, який тривав майже 24 години (останні 14 годин депутати працювали взагалі без перерви). Зрештою, 28 червня 1996 року о 9:18 ранку Конституція України була ухвалена голосами 315 народних депутатів. Документ затвердив сильну президентську владу, приватну власність, державні символи, статус української мови як єдиної державної та визначив Крим автономною республікою у складі унітарної України. Захист від змін під час війниВід моменту ухвалення до Основного закону кілька разів уносилися зміни, проте документ має вкрай жорстку процедуру редагування — для затвердження поправок до різних розділів необхідно зібрати від 2/3 до 3/4 голосів конституційного складу парламенту. Ба більше, закон містить залізобетонний запобіжник: якщо будь-які потенційні зміни спрямовані на ліквідацію незалежності, загрожують територіальній цілісності держави або обмежують права і свободи людини, Конституція України взагалі не може бути змінена. За словами в.о. голови Конституційного суду України Олександра Петришина, конституційний процес в Україні наразі не завершений. Він триває і триватиме й надалі, особливо у контексті вступу України до європейської спільноти як повноцінного члена європейського спів - товариства.
За матеріалами Голос UA на РФ
Також читайте:
| |||
| Категорія: Новини України | Переглядів: 19 | Додав: adminA | |||
| Всього коментарів: 0 | |
